Юрко Юрченко: «Це справжній рок-н-рол»

Юрко Юрченко — це непередбачуваний, талановитий, харизматичний та справді рок-н-рольний музикант. Його творчий шлях з одного боку надзвичайно складний, а з іншого неймовірно яскравий. Юрка Юрченко ви точно знаєте, як сольного виконавця, і як бунтівного фронтмена гурту Yurcash.

Перед виступом із гуртом СКРЯБІН у Дніпрі, ми поспілкувалися із Юрієм про музичні вподобання, чесність, попсню та рок-н-рол.

Зараз ви даєте концерти в честь 50-річчя Кузьми, разом із групою СКРЯБІН, у ролі вокаліста. Скажіть, наскілки легко було “спеться” із гуртом?

«Спеться» було легко. У групи СКРЯБІН хороший райдер. (сміється) Тому «спевались» мы швидко і професійно. Ось. «Внедрились», все добре.

Наскільки вам близькі пісні Кузьми? І наскільки легко було їх пропустити через себе, але інтерпретувати і презентувати по-своєму?

Легко. Зараз, як-то кажуть, ми із Кузьмою одного віку. Йому 46, мені 46. Плюс ментально ми схожі, тому що я трохи западенець, він западенець. У нас дуже схожі думки з приводу політики, з приводу правди, з приводу всього. Тому мені його творчість близька. І мені не прийшлося “прогибаться под изменчивый мир”, натягувать на себе щось тяжке, тобто. Це не Тіна Кароль, мені це близько. Інша справа, як би він до цього ставився, я не знаю. Думаю, що позитивно на сьогоднішній день. Можливо би років 20 назад і не так було, але зараз вже і зовсім інші часи. Тому, скажімо, мені комфортно у цьому гурті. Ніхто нікого не замінює, ніхто нікого не “подрожает”, ніхто не пробує щось “обизьяничать”. Справа Кузьми живе. Ці пісні люди хочуть слухати, як показують повні зали, де ми приїжджаємо в новому статусі, будь-то симфонічний оркестр чи просто так. Тому все добре. Я до цього ставлюсь позитивно.

Якщо у декількох словах описати творчість гурту СКРЯБІН. Які можете підібрати асоціації, особисто для вас?

Правда. Рок-н-рол. Лірика. Мені подобаються артисти багатогранні. Такий, яким був Кузьма. Тобто, це не однозначні люди, як наприклад, попсові артисти. Він прямолінійний, прямий як двері, тобто. Він такий “хароший”, такий вже “хароший”, що вже далі нікуди. У Кузьми було все: і матюки, і в той же час пісня про маму така лірична, в той же час він і філософ. І це правильно, тому що нормальна людина має бути багатогранною. І це дуже неправильний підхід, і добре, що люди це розуміють, що якщо це рокер, то значить це поганий наркоман, курить, нюхає і все таке інше. Ну, не без цього, да… (сміється) Але це не є “основополающим” фактором. Головне, що люди хочуть щось донести, щось добивати, їх щось болить. А є просто попсня, яка просто виконує собі щось і тільки рахує кошти, скільки вона собі відклала на якусь карточку, або як вона виглядає: аби губи, срака і груди не впали. Тому це зовсім інше. Я би не згодився на будь-яку іншу аферу. Все це і відрізняє попсню від нормального рок-н-рола.

Мені здається, що ваша творчість дуже схожа із творчісю гурту СКРЯБІН. Щирістю, посилом та відвертістю. Наскільки легко просувати таку творчість, зі свого досвіду, чи все ж це завжди важко?

Слово “легко” я би вирізав. Тому що, дійсно, це важко. Як, навіть, показує практика Кузьми, він серйозно і докорінно змінив свою творчість. От дивіться, це все зараз хітяри. В принципі, він багато співав такого панку, що на голову не налазить і, навіть, в інтернет не можна викладати. Тому що, навіть, Youtube банить за те все. Важко. Важко це все вставляти. Тому що, здається, що зараз такі часи, що все можна. І інтернет доступ є. Але, тим не менше, достукатися до людей стає навіть важче, ніж в 90-х. Інформаційний простір дуже перенасичений, і звернути до себе увагу і до своєї творчості привернути увагу дуже важко на сьогоднішній день. Тим більше, якщо вона несе в собі щось нормальне, вічне і серйозне. Зараз конкурувати з людьми… Зараз дуже багато не музикантів. А ми “old school”, “староверы”. Люди, які займаються, які вкладають в тексти якусь ідею, музику. Якщо брати мою творчість — Yurcash — це взашалі щось таке складно-специфічне. Воно не влазить на радіостанції. Я навіть не пробую комусь пропонувати свою музику ні на радіо, ні на телебачення, нікуди.

От якраз у мене питання, чи не вважаєте, що через таке засилля різноманітності у музиці зараз, знизилася якість музики? Через те, що будь-хто може записати трек, викласти в інтернет і чекати популярності.

А судьи кто?” А який екватор? А хто буде це, як то кажуть, оцінювати? Добре це чи погано. Тобто, я оцінюю з точки зору музики, з точки зору тексту, обєднання цього всього. Майстерності якоїсь виконання і такого іншого. Хто це оцінює? Тобто, сучасна культура молодіжна, вона ніколи не була в розрядах професійної музики, скажімо так. Зараз всі роблять, всі ще хочуть аби це було чесно, аби це доносило якусь свою ідею. І я не звертаю на це увагу, добре це зроблено чи погано. Це або чесно… Це або пре або не пре, знаєш. Я по таким критеріям. Багото із молодіжного мене не пре, багато чого пре. Так дивишся, слухаєш, що людина в себе вірить, і ти сам починаєш їй вірити. Але популярність для мене не є мірилом професійності і добрості. Не все, що популярне, не все, що збирає стадіони на сьогоднішній день варте уваги, і воно взагалі щось нормальне. Така собі мівіна, таке собі порошкове пиво. Такого дуже багато.

А от як ви помітили, після вашої участі у “Х-Факторі”, чи стало вам якось простіше у творчому плані? Чи, навпаки, можливо це якось заважає тепер?

Да, ніфіга не стало легше. На дейкий час на нас звернули увагу люди не нашого кола і не нашого польоту. Зараз знов все стало на свої місця, як і завжди, як і до того “Х-Фактору”. Хайпік пройшов собі і далі пробиваєм, як то кажуть, оці стіни непорозуміння і такого іншого.

У вас були проблеми із туром, який ви планували, і в Дніпрі концерти не відбулися. Коли все ж таки дніпровському слухачу вас чекати?

Коли він збереться на концерт. Коли ми приїдемо, скажемо на радіо, чи десь афішки дві повісимо, і люди зберуть зал. Тобто, люди не приходять, значить, тут ми не потрібні. Я відмінив два концерти у Дніпрі.

Я знаю, ми плавнували прийти.

Кого не читаю, всі планували. А 15 квитків продано. Значить, не дуже всі й планували. Я не вбачаю змісту. Артист або востребуваний або не востребуваний. Якщо ми непотрібні, ми не їдемо. Це дуже просто.

А якщо брати ваш творчий шлях, як музиканта і вас із гуртом Yurcash, який у вас був найскладніший період, а який найбільш продуктивний і легкий?

Та воно ривками все йде. Воно йде так, як дельфін ниряє, амплітудами. Є періоди активності, є періоди бажання, є періоди не бажання взагалі нічого робити ні для кого. Я завжди кажу, що у мене немає контракту із народом. У мене немає контракту ні з якими компаніями. Я все роблю для себе в кайф. Тобто, хочу співаю, хочу не співаю. А інша теза, що я живу трішки не в тому темпі, в якому живе все суспільство. Я живу набагато повільніше. Тобто, я не спішу. Мені сьогодні сказали, що 26-те січня. Для мене, по відчуттю, сьогодні 3-тє січня. Тобто, вчора був Новий рік, щось ми там попили трішки, з бодуна встали попили пивка. Ну, десь 5-те, скажімо так, але не 26-те. Тому я живу не по часі і не в часі, і не в шоу-бізнесі. Я окремо собі, своїми кораблями. У нас бувають концерти, приходьте. Хто хоче, той приходить. Хто не хоче, той не приходить. Ми не навязуємся.

У вас велечизний музичний досвід. Можливо, можете щось порадити молодим музикантам: що робити, а що не робити, щоб гурт став успішним?

Це запитайте у Вакарчука. Я не знаю, що треба робити, щоб стати успішним. Я не є успішним музикантом. Не слухайте мене. Минайте таких десятою дорогою. (посміхається) Не робіть так, як я. Не грайте рок, грайте попсню. Пишіть х**ню. Щоб вас слухали на провінції і забивали повні зали. Не грайте гарну музику. Викиньте із плей-беків Korn, Led Zeppelin, Deep Purple, всю цю “чепуху”, все це гімно. Не слухайте цього.

Добре, якщо повернутися до творчості гурту СКРЯБІН. Яка пісня на вашу думку стовідсотковий хіт?

Да, всі хіти. В СКРЯБІНа після 2-го лютого зявилося море хітів. Тому що не секрет, що при житті, так, його знали, що він вів якусь програму “Шанс” і десь він там був на телебаченні. Але його на радіо не крутили. І це я памятаю дуже добре, як він дуже важко пробивався і мало хто слухав, і такої уваги до нього не було. Тому це наша така хохлятьська фішка, що розум у хохла потім. Ми потім це цінуєм, потім починаєм це любити, коли вже людини немає. Тому до нього увага була вже після того, як Кузьми не стало. Такого масштабу. Тому що зараз СКРЯБІН крутиться по радіо частіше, ніж Океан Ельзи. При житті такого не було й близько. Це був напів андеграундний гурт. І він дуже старався, і писав такі пісні більш-менш хітові, і простіші, для того, щоб потрапляти в якісь спектри телекамер.

А яку музику ви слухаєте зараз?

Олю Полякову, Олега Винника, подобається мені. (посміхається)

А якщо серйозно?

Іво Бобула, Валерія Ободзінського, Толкунову ранню.

А чи ходите на концерти інших гуртів чи виконавців? Чи є взагалі такі, на які б хотіли сходити?

Чесно, хочеться на The Doors піти подивитися, на коматози, блін, чувачка. Як завжди, такого вже нема. Ні, я не хожу на концерти, я не хожу в кінотеатри, я люблю дивитися вдома. Я люблю собі дивитися і фільми і концерти тихесенько, щоб мені ніхто не заважав. А якщо піду, то це буде тихенько, щоб ніхто не бачив.

А що все ж таки мотивує вас продовжувати займатися музикою?

Я не займаюсь музикую, я живу. Я так живу. Я з 5-ти років займаюся, як то кажуть, музикою. Пишу пісні, вірші, щось собі там музицирую. Вона постійно в мені звучить. Я не вибирав її, це вона мене вибрала. Тому ми з нею постійно паралельно собі живемо. Немає такого, що я повинен до якогось числа там трек видати. Тобто, я кажу, що я не займаюсь в шоу-бізнесі. Просто собі так живу. Захотілося, пішов на “Х-Фактор”, захотів, не пішов. Це свобода.

І наостанок, якби у вас була можливість донести до людей лише одну фразу, що би ви сказали?

В начале было слово. Крапка!

Автор: Аліна Миронова

Фото: Міха Кісенко, Дмитро Клочко

4 thoughts on “Юрко Юрченко: «Це справжній рок-н-рол»

  1. Юрочка, я не могу поверить,что люди не собрались на ваш концерт. Тут со всех сил стараешься на него попасть из другого города, а он отменён . Ты много чего интересного сказал, прости,но зацепило именно это.

    1. Согласны с Вами. Очень обидно, что концерты так и не состоялись( Мы также планировали быть. Но, думаю, всё впереди и всё обязательно получится! Юрко Юрченко, действительно, очень талантливый музыкант и приятный в общении человек!)

  2. Добрый день, Юрий! Я не смогла не отреагировать на интервью! ВЫ -не формат радио и телевидения??? А кто формат? Мы с дочерьми смотрели ТВ за последних 10 лет только когда показывали Х-фактор с ВАШИМ участием!!! ВЫ-КОМПОЗИТОР ВЫ-АРТИСТ, которого терпеливо ждет вся Украина Мы дождемся ВАС!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *