Музичне досьє: VIDVERTO

VIDVERTO — молоді музиканти з Дніпра, які горять на сцені та зваблюють своєю музикою дівчат, не дарма ж вони красіві мущіни! Напередодні концерту у Дніпрі ми поспілкувалися з фронтменом гурту про творчість та плани VIDVERTO.

Євген Назарук про час, простір, музику і VIDVERTO.

Скільки років ти займаєшься музикою?

Це треба порахувати. Якщо почав в 10 класі? Грубо кажучи, 18 років. Це з того моменту, як я вирішив поставити перший акорд на гітарі. Коли закортіло і я купив в 10 класі свою першу гітару акустичну. 18ть… деякі цифри настільки вражають. А потім поїхало, покотилося. (посміхається).

Якими інструментами володієш?

Акустична гітара, електрична, тривалий час грав на бас-гітарі. В принципі, можу донести до барабанщика, що я хочу щоб він зіграв, двічі стукнути по барабанам зможу. Так, щоб грати і виступати — це гітари усіх видів і вокал.

Назарук про Кметя: сцена — це його, він подобається людям…

Раніше за всіх до бенду підключився Сергій Кметь, він авантюрист. Можливо не самий найкращий музикант, але сцена — це його. Коли він знаходиться на сцені, від нього відходить харизма, наче промінь якийсь. Він подобається людям, на нього можна просто дивитись і він буде подобатися людям. Компанійський, кльовий в спілкуванні з іншими людьми. Навіть, з такими високими, як Оторвальд чи Скрябін, коли організовує якісь канци. Мені подобається його стиль, як він просто і невимушено спілкується, розгортає себе. Кметь — це пірат, козак і махновець. Махно-паб, де він працює, це його. Коли ми організовуємося в якийсь прожект і хочемо щось зробити, то великий шмат роботи він бере на себе.

Назарук про Анєчкіна: він наші вогонь і гітара.

Віталій Анєчкін, він наші вогонь і гітара, от він наполегливий. Він у нас майстер спорту з плавання. Як його нелегка доля кинула сюди в музику, нам тільки залишається здогадуватися? Тим не менш, так розвернула доля. Зараз він в інстаграмі публікує, що він по 8-12 км бігає. Він дуже наполегливий і навіть, якщо він щось не вміє, його терпіння і наполегливість вражають. Я так не вмію і так не можу.
Тільки зараз почав усвідомлювати, що колектив, четверо людей — настільки різних. Але якось з ними треба співпрацювати, щоби в нас вийшло щось. Тобто, ти дивишся на свій колектив, як на приватне підприємство. І як треба організувати нас, щоб ідеально використати таланти кожного з нас? От Віталій — це явно наша наполегливість. Зараз він у нас почав більше соціальними мережами займатися. І в нього з’являються цікаві креативні ідеї.

Назарук про Приймаченко: людина – метроном!

Антон Приймаченко, він музикант. У нього музична освіта. Він хоч, може, трошки і лінкуватий. Але для барабанщика є дуже важлива характеристика, він дуже рівно грає. З попереднім барабанщиком у нас такого не було, під час концерту злітав з метра. Це такий нюанс, всі барабанщики, коли сидять, у них у вухах метроном, і вони грають під нього. Ти маєш дуже сильно відчувати оцю всю пульсацію і не злітати з ритму. Бо якщо барабанщик злетів, то злетів весь гурт і погнала якась лажа. Для барабанщика є дуже важливим критерієм грати рівно. І у Антона Приймаченко — це якийсь внутрішній вбудований метроном, що мене вражає. На моїй пам’яті скільки граємо, ні разу не злітали. Десь, може, лінується і трохи складно в роботі з ним, але як драмєр він дуже прокачаний. У Тохи класне відчуття музики, для того, щоб йти вперед. А я зараз явно усвідомлюю, що VIDVERTO йде вперед. Ми змінюємо власний стиль, ми будемо грати вже с плейбеками. Тобто, це нібито не помітно, якщо дивитися кожен день, але якщо давати раз в півроку в Махно канц, то слідуючий канц буде вже іншим по рівню. В принципі, ми опановуємо нові межі, горизонти. І коли Антон прийшов, ми почали обговорювати, що давайте опановувати щось нове, давайте пробувати. Я от зараз, коли обертаюся і дивлюся на той альбом, який був записаний ще з минулим барабанщиком Сашком, наскільки він різний музично, це було щось цікаве як явище музичне. Ми грали і блюз і якісь балади, і якусь стружку, настільки все різне, що з точки зору музичного вкладу — прикольно. Але з точки зору концепції гурту і того, як грубо кажучи, себе продати — дуже складно. Зараз ми більше знайшли себе. Більше ногами доторкнулися до підгрунтя, спозиціонували себе з точки зору музичного колективу. Це все відбувається завдяки якостям учасників, які наповнюють VIDVERTO.

Стосовно альбомів зрозуміло, у вас він поки один «Мандруючи Україною». А скільки пісень у гурту VIDVERTO?

На сьогоднішній виступ у нас заплановано 18 треків. В цілому, ми могли би зіграти, думаю, більше 25. Якщо ми в лютому-березні прийдемо в Махно з акустичною програмою, ми можемо ще позгадувати ті пісні, яких у цій програмі немає, бо вони сидячі. Вони не стрибати, вони — слухати. З’являться іще 5-7 пісень акустичного змісту, які ми грали 1,5-2 роки тому. Пісень багато. (посміхається) У нас зараз біда в тому, що новий матеріал ми позаписували, але ще не зводили і не мастерили, ми зараз тільки визначаємося де це робити, чого ми хочемо? Дуже важливо те, кому ти даш у руки цю роботу. Важливо який звук на виході отримуєш. Зараз вже накопичено більше десятка пісень.
Вчора відбулася наша прем’єра на ФДР-мьюзік, радійна пісня «Не дай мені піти». Вона вже пішла по багатьох радіо-станціях. Можна вже слухати у вільному доступі. Ми скоро видамо пісню «Відпускай», але ми хотіли видати її з відеорядом. Готується серйозне лів-відео з фестивалю. І аудіо видамо вже з відео.
Зараз ми дамо два концерти: у Дніпрі та Кам’янському, і будемо займатися виключно продакшном. Ми трошки призупинилися, думали, що влітку або восени видамо альбом. Та зараз зрозуміло, що треба видати щось змістовне, треба зробити крок назад, усвідомити все те, що накопичено, допрацювати і видати щось дуже класне. Те, що буде цікаве для радіостанцій, можливо, для подальших відео та телеканалів. Дуже серйозно до цього підходимо. Перший альбом ми так не писали. Ми приїхали, накопичили: о, класно, звучить! Зараз ми більше над цим замислюємося: і в комерційній площі і в площі медійності. Нам потрібен матеріал, який буде приємний для вуха.

А якщо виділяти основні емоції, які ви передаєте під час виступу слухачу, що це буде?

Ми все ж таки — красіві мущіни і ми зрозуміли, що наша аудиторія — це дівчата. Якщо хлопці прийшли, то переважно примусово, бо їх дівчата притягнули. У нас різнобарвна творчість, про все на світі. Але в моєму баченні, через рік, через два VIDVERTO буде модерновий, яскравий і харизматичний Rolling Stones. Мені дуже подобається їх харизма, там точно красіві мущини. Вони старі, на них вже шкіра до колін пообвисала, але вони вийшли, горять, і грають веселу музику. У нас скоро з’явиться багато качових веселих композицій. Навіть в цьому плейлисті ми залишили всього два медляки. Все решта будуть більш драйвові забористі пісні. VIDVERTO — це буде свято життя, коли приїхали красіві мущіни і роздають звіздюлєй, іскри, вогонь.

Який мінімум і максимум збирали на концертах?

У нас був у Львові такий контраст: ми відіграли на «Українській пісні», там було десь 5-8 тисяч людей; а потім в той самий день ми відіграли в маленькому клубі для десятка людей. Ось це і було мінімально — 10 людей. Пройшов рік, ми грали на тій ж «Українській пісні» для 10 тисяч людей на великому стадіоні. Проект «Українська пісня» розростається і це така зафіксована цифра нашого максимуму — 10 тисяч. Я хочу сказати, що VIDVERTO і 10 тисяч людей — це те, що потрібно. Ми дуже органічно почуваємо себе на сцені, коли у залі багато людей. Під час нашого виступу можно навіть почути, як нашу пісню «Любов» співає стадіон і їм це подобається. Стоїш, кайфуєш.

Яким ти бачиш слухача VIDVERTO?

Це дівчата віком від 15 до 30 років. Красиві дівчата — отак от! (посміхається) На концерти красівих мущін приходять красіві, цікаві, а іноді, трохи погані дівчата.

Автор: Аліна Миронова

Фото: Міха Кісенко

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *