Кімната Гретхен: Horizontal’

Нагадаємо, що 3 лютого у Дніпрі пройшов артфестиваль Horizontal’. Його програма була дуже різноманітною: артзони, музична сцена та поетичні читання. Звісно, музика була основою цього заходу і гостей знайомили із творчістю музиканти декількох місцевих гуртів. Так, після виступу ми поспілкувалися із фронтменом групи Кімната Гретхен Антоном Кістріном. Запитали його про сам фестиваль, творчість його гурту та найближчі музичні плани.

Розкажи в декількох словах про сам фестиваль. Як тобі така ідея? Чи сподобався виступ?

Антон Кістрін (фронтмен гурту): Та виступ поки що важко усвідомити чи сподобався. Нам рідко подобаються власні виступи. Але, я думаю, що це нормальна практика для музиканта, який прагне до саморозвитку. Ми сьогодні, до речі, сьогодні на фестивалі Horizontal’ знімали, робили мультикамерну зйомку, зводили наживо звук поканально. І плануємо з цього виступу зробити такий великий хороший концертний відеоматеріал, промоматеріал. Поки що про строки релізу не буду казати, щоб не загадувати, бо ми поки тільки відзняли і записали, треба ще передивитися весь матеріал. В принципі, доволі екзотично, незвичний майдпнчик для виступів. Тепер ми можемо смілово в своєму резюме поставити галочку і додати той факт, що ми виступали і на секондхенді також. Не тільки в гейклубі та на корпоративі лакокрасочного заводу. (посміхається) Так що все нормально. Це дуже цікавий досвід. А про фестиваль. Ми дуже обережно ставимося до заходів благодійного характеру. Тому що благодійності, як ви знаєте, в артнапрямку в країні дуже багато і дуже часто вона, це так між нами, не в касу відбувається. Це, напевно, через брак ідей, через брак професіоналізму в плані організації. І концепція, початкова ідея може бути непогана, але організація підкачує і довести її до кінця не завжди вдається. І меседж, посил, для кого робиться ця благодійність мені не завжди зрозуміла. Тому, інколи є за нами такий гріх, ми відмовляємо організаторам, коли нас запрошують на благодійні заходи. Стосовно фестивалю Horizontal’, тут абсолютна інша історія, тому що в громадської організаціїМартінклубз самоорганізацією все окей. Ми знаємо цих людей, ми дружимо, творчо співпрацюємо. Ми підтримуємо одне одного з гуртом Vetka. Взагалі, на сьогоднішній день це одна із небагатьох музичних формацій в Дніпрі, з якими в нас якісь такі тісні дружні стосунки. Це так нещодавно сталося, але вони нам імпонують і сподіваюся, що ми їм також. Сподіваюся, що після сьогоднішнього нашого виступу, вони не змінять свою думку. Тому я був впевнений, оскільки Денис Василюк є співорганізатором та ініціатором фестивалю, що все окей. Ми долучилися до дебютного проекту, вперше він був у форматі оупенейру, в вересні в парку Шевченка. Ми грали нашу акустичну лаундж програму. І в зимовому ми якось спонтанно вирішили взяти участь, виступили. Якось так.

Сьогодні ви презентували декілька нових пісень. Розкажи про них. Де в найближчий час їх можна буде почути? Чи вони ввійдуть в альбом або плануєте реліз синглів?

Цікаве питання. Ті, що були абсолютно нові премєри сьогодні, їх в аудіоформаті офіційно ніде не можна буде почути, окрім літніх фестивалей. Ми думаємо, що та програма, яку ми зіграли сьогодні наживо, вона стане основою наших фестивальних сетів літніх, які ми зараз плануємо. Які зараз тільки на старті, в лютому тільки починаємо вести перемовини з організаторами фестивалів, куди б ми хотіло поїхати і де б нас хотіли бачити. А стосовно альбому. Альбом під назвоюГравітанці”, ви цей трек сьогодні теж чули, але він вже не новий. Ми його грали в концертній програмі багато де. “Гравітанці” — буде центральний трек альбому і альбом матиме таку ж назву, це буде radio-single. Альбом майже готовий, ми закінчили роботу над ним на студії Shining Music Records. Також ми наперододні Нового року почали роботу з лейблом Shining Music з Сашком Елікаєвим. Пробою пера був реліз синглуСуперпризі ліриквідео на нього. В альбом ввійде десь 7-8 треків. Поки що є такі внутрішні творчі протиріччя. Але робота вже готова, зараз він на стадії постпродакшену. Про дати релізу ви дізнаєтесь першими. (сміється)

Добре. Ти згадав про фестивалі, які у вас в пріоритеті чи які бажаєте внести до свого списку цього літа?

Приємно спостерігати за розвитком фестивального руху в Україні, взагалі. У нас так склалася фестивальна історія, що десь з 2013 року, ми щоліта граємо, у нас програма мінімум: ми гарємо від 5 до 10 сетів на велеких фестивалях всеукраїнського маштабу. В 2017 році влітку ми трохи сачканули, було трошки менше, проте на це були свої обєктивні причини. Тому в 18 році влітку ми спробуємо реабілітуватися і показати щось нове на великих сценах. В пріорітите ті фестивалі, на яких нас хочуть бачити. Зрозуміло, що я в кулуарах можу багато розказати історій про те, як ставляться до артистів в різних випадках. У нас є свій black-list, в який потрапили певні організатори і фестивалі. Зрозуміло, що ти ми не поїдемо і нікого не рекомендуємо. (посміхається) Але зайвий раз антирекламу ми робити не будемо. Це свідомий вибір артиста або відвідувачаїхати чи не їхати, дивитись чи не дивитись. А я скажу, що я просто в захваті від того, як розвивається історія у фестиваю Бандерштат. Коли ми грали в серпні 17 року, я дозволив собі дуже емоційний пост на Фейсбуці. Я там виклав кілька фото і написав, щоце переможець номінаціїНайкращий фестиваль року”. В той момент це так і було, насправді. Тому що наочно спостерігається розвиток, це дуже круто. Там працює команда, яка сама себе зробила, self-made people. Ми грали в 13 році вперше на цьому фестивалі, на головній сцені і повернулися в 17-му, ми грали на indie-сцені. Тобто з тих пір фестиваль розширився, там три сцени різних напрямків. Там є важка музика, main stage — мейнстрімна музика, де топові артисти грають, і так звана indie stage — там, напевно, немає конкретного напрямку, але туди потрапляє вся та музика, яка не потрапляж на main stage. Абсолютна різна, без жанрових якихось кордонів. Тому всіляко респектую Сергію Мартинюку Колосуартдиректору і усім, кто займається. Це дуже серйозний потужний проект, який з немовля реалізувався. При чому, що фестиваль безалкогольнийце безпрецендентна штука в Україні. А ще є у нас інсайдерська інфа, що в Дніпрі цього року відбудеться пара хороших, масштабних заходів, до яких ми, сподіваюсь, долучимось. Поки що більше не можу сказати.

І наостанок розкажи, де слухачі Дніпра зможуть почути Кімнату Гретхен найближчим часом? Плануєте якісь сольники?

Я думаю, що ми вже настільки задовбали своїми пиками в Дніпрі, що ми поки що дуже обережно ставимося. Скоріше це не буде сольний концерт, але ми хочемо зробити щось цікаве в рамках презентації альбому. Поки не знаю, що це буде. Ми тільки будемо починати працювати над цим найближчим часом. Чому не хочемо робити сольний концерт? Ми спробували подібне восени, в листопаді, на одному відомому всім концертному майданчику на буквуМв Дніпрі. І ми вклали дуже багато ресурсів і фінансових, і моральноемоційних. Ми знали, що на цьому майданчику неможливо працювати з технічної точку зору на тому, що є, ми довозили звук, світло, ми робили рекламу власним коштом. І ми не надто залишилися задоволені результатом. Але, можливо, проблема в нас, а не в концертному майданчику. Можливо, Кімната Гретхен поки що не настільки цікава в рідному місті, як нам би того хотілося. А після того, як буде реліз альбому, ми плануємо трохи покататися по Україні. Я думаю, що на весні планується близько 10 концертів.

Автор: Аліна Миронова

Фото: Міха Кісенко

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *