До мурашек: Слова

Зачастую мы очень устаём от слов… Потому что в большинстве случаев они не имеют никакой ценности. Это пустой звук, набор букв, просто ветер. Намного ценнее то, что люди делают. Их поступки и действия. И вот в тот момент, когда терпеть уже нет сил, можно включить музыку и просто помолчать!

Як справи? Справи?!
Знов питання…
Слова набридли,
В них, мов, в морі захлинаюсь.
Зірву кайдани,
Вийду з клітки,
І подивлюсь за грані
Баченого світу.
Піду, забуду, розіб’ю, закрию!
Розтану, заховаюсь і втечу.
Зламаю рамки,
І втечу туди,
Де слів немає,
А лиш тихе і сліпе мовчання.
Страждання, біль, нудьга,
І знов страждання!
О, ці слова! Для чого існування?!
Слова, слова…
Я хочу стерти!
…і мовчання…
Слова! Для чого?!
І за що мене вбивають?!
Уб’ю слова. Зітру.
І вийду…
Піду туди,
Де слів немає…
Втечу! Втечу!
Втечу за горизонт…
Забуду слів невпинне катування.
Слова, слова.
Зітру їх існування!
Піду…
І загублюсь у течії мовчання…

Скрябін — Мовчати

EPOLETS — Лютий

F.R. David — Words Don’t Come Easy

Seether — Words As Weapons

Paradise Lost — Say Just Words

Passenger — Words

Thirty Seconds To Mars — A Beautiful Lie

Автор: Алина Миронова

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *